Главные герои
Основные персонажи: 1. Анна Каренина. Этот образ автором описывается довольно точно. Это молодая красивая девушка родилась в зажиточной семье, является супругой Алексея. От брака с ним рождается сын Сережа. Вся жизни Анны протекает однообразно. Она всегда ведет себя с супругом прилично, не позволяя вольностей даже в разговоре. Отношения сильно меняются после встречи с графом. 2. Алексей Каренин. Это статский госслужащий, который находится на важном посту, представлен в романе как порядочный семьянин. Супруг Анны ухаживает за сыном, а после и за ее дочкой. К Анне он лишен каких-либо чувств, все это только фальшивые отношения. 3. Левин. Зажиточный дворянин, родом из богатой семьи, является женихом Кити. Толстой его описывает умным юношей, рассуждающим о смысле жизни. 4. Алексей Вронский. Это граф, который представляется в роли «золотой молодежи». Привлекательно выглядит, но в тоже время является законченным эгоистом. Во взаимоотношениях с главной героиней это прослеживается очень выражено.
ЧАСТИНА СЬОМА
Левіни переїжджають у Москву та очікують пологів Кіті. Жінка вже давно мала народити дитину, але досі носить її під серцем. Випадково Кіті зустрічається з Вронським, але розуміє, що ніяких почуттів до нього в неї не залишилось. Ревнивий Левін дуже задоволений цим.
Костянтину Дмитровичу не подобається життя у місті. Вже дуже скоро Кіті натякає йому на те, що в них майже не залишилося грошей. Левін зустрічається зі Стівою, а той знайомить його з Анною. Коли Костянтин повертається додому, він з невимовним захопленням розповідає Кіті про спілкування з Кареніною. Жінка ревнує Левіна до Анни і в сльозах запевняє, що вже завтра повертається у село.
Цієї ж ночі у Кіті починаються пологи. Левін забуває про Анну та бачить у своїй дружині всі ті прекрасні якості, за які покохав її. Костянтин Дмитрович дуже хвилювався за свою дружину, але вже скоро лікарі сповістили йому про те, що з Кіті все добре. У пари народився хлопчик.
Сім’я Облонських також переживає не кращі часи. Грошей не вистачає навіть на плату за житло, тому Стіва їде у Петербург, щоб знайти другу роботу та заробити грошей. Там він зустрічається з Кареніним та Серьожкою, який не бачився з мамою вже більше року. Хлопчик з того часу став дуже вразливим, він закрився від усього світу.
Каренін та Лідія Іванівна захоплюються новим медіумом. Вони не вирішують нічого без цього чоловіка, адже він нібито отримав від Бога дар передбачення. Після спілкування з медіумом Каренін відмовляється дати Анні розлучення.
Анна та Вронський продовжують постійно сваритися. Кареніна ревнує свого коханця через будь-яку дрібницю, а це дуже злить чоловіка, адже він зберіг свої почуття до неї. Жінці здається, що Олексій більше не любить її, вона навіть думає про смерть, як єдиний вихід із ситуації, але забуває про це після примирення з Вронським.
Після чергової сварки Вронський поїхав з дому на весь день. Анна писала йому записки та телеграфувала, але чоловік не відповідав. Щоб не почуватися такою самотньою, Кареніна навіть відвідала Доллі. В гостях у жінки була Кіті, яка все ще ворожо ставилася до Анни. Відчувши, що вона тут зайва, Анна поїхала додому. Там вона отримала відповідь від Вронського. Він писав, що приїде о десятій вечора, проте Анна вирішила випередити його та поїхала на вокзал, щоб самій вирушити до коханого.
Анна Кареніна приїжджає на потрібну станцію, але там дізнається, що Вронський щойно зустрічав тут княгиню Сорокіну з дочкою. Він передав записку про те, що не змінив планів та прибуде додому о десятій годині. Анна ніби перестала собою керувати. Вона підійшла до колії та згадувала чоловіка, якого розчавив поїзд у перший день її знайомства з Олексієм Вронським. З цими думками жінка закрила очі та впала під вагон. Спочатку вона жахнулася своєму вчинку і хотіла все повернути назад, але було надто пізно.
Второстепенные герои
Другие действующие персонажи: 1. Долли супруга Облонского, мать нескольких детей. Лучшая подружка Карениной. 2. Степан Облонский это брат Карениной, он представлен, как «гуляющий» муж, поскольку в начале романа изменяет супруге. 3. Сережа сын Карениных, в начале романа ему 8 лет, на фоне постоянных ссор родителей у него складываются сложные взаимоотношения с отцом. 4. Сергей Кознышев представляет столичную интеллигенцию, ему 40 лет, он брат Левина по матери. Имеет дворянское происхождение, искусный оратор и писатель. 5. Бетси близкая подруга и родственница Анны, богатая княгиня, очень популярна в обществе. 6. Катя Щербацкая (Кити) женщина гордая, скромная. Систра Долли, в последующем супруга Левина.
ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА
Каренін знав про те, що Анна таємно зустрічалася з Вронським. Всі троє не знали, як вирішити цю ситуацію, вони просто сподівалися на диво, яке все поставить на свої місця.
Одного дня Вронський мав прийти до Анни, але вийшло так, що в дверях їхнього будинку він зіткнувся з її чоловіком. Ця зустріч зачепила обох чоловіків, але Каренін нічого не сказав і вирушив по справах. У будинку Анна розповіла Вронському про те, як їй погано. Через вагітність вона більше не могла виходити в світ, тому страждала у самотності. Жінка хвилювалася через те, що їй приснився сон, який віщував смерть Кареніної після пологів.
В цей час Каренін відвідав оперу. Повернувшись додому, він без зайвих слів увірвався в кімнату Анни та почав шукати листи від Вронського. На всі протести жінки він відповів, що забирає сина та розлучається з нею.
Адвокат Кареніна наполягав на тому, що йому не варто розлучатися, адже це неодмінно вплине як на думку про нього у суспільстві, так і на його кар’єру.
Степан Облонський організовує обід, на який запрошує своїх знайомих: Левіна, Кіті, Кареніна. Спочатку все йде не дуже гладко, але завдяки своїм здібностям вже зовсім скоро Стіва рятує прийом. Доллі втягує у розмову Кареніна. Вона просить його не розлучатися з Анною, адже через це вона впаде в очах суспільства. Але чоловік непохитний, він каже, що не може любити того, кого ненавидить.
Натомість зустріч Кіті та Левіна стала для обох радісною. Навіть банальна розмова про полювання змусили обох згадати про свої почуття. Між ними встановився невидимий зв’язок, який бачили лише вони самі. Кіті сиділа за столиком та малювала по ньому крейдою. Використавши це, Левін написав питання, яке його хвилювало. Отримавши відповідь, чоловік зрозумів, що дівчина також любить його і вже завтра він знову освідчиться їй.
Тієї ночі Левін не міг заснути, те ж відбувалося і з Кіті. Він приходив до її будинку двічі з самого ранку, хоча знав, що вони не зустрінуться. Лише ближче до обіду Кіті вийшла до нього та погодилася бути з ним разом. Найважчим для Левіна було відкрити себе дівчині, проте й це йому вдалось.
Каренін отримує телеграму від Анни про те, що вона помирає і просить приїхати і простити її. Прибувши додому, чоловік бачить у своєму кабінеті Вронського, який заливається слізьми. Не слухаючи його, чоловік Анни проходить в кімнату жінки і бачить, як вона марить, не розуміючи, що довкола неї відбувається. Лікарі сповіщають йому, що вона народила дитину, але стан її важкий і надії майже немає. Анна просить чоловіка вибачити її та подати руку Вронському, після чого втрачає свідомість. Каренін виконує її прохання.
Анна боролася зі смертю цілих три доби і лише після цього лікарі сповістили про те, що є невелика надія на її одужання. Каренін зустрічається з Вронським та розповідає про те, що раніше бажав своїй дружині смерті, але зараз розуміє, що бути з нею — його обов’язок, тепер він не відпустить її.
Вронський не знає, що йому робити. Він повертається додому та не бачить виходу з цієї ситуації, адже кохає Анну, але не може бути з нею. З револьвером у руці чоловік довго стоїть біля вікна, після чого вистрілює. Упавши на землю, Олексій розуміє, що не поцілив у серце. Проходить якийсь час і він втрачає свідомість, після чого на підлозі кабінету його знаходить слуга.
Після двох місяців боротьби Анна все ще хвора, але смерть їй вже не загрожує. Тепер вона лише боїться свого чоловіка, хоча й даремно. Він називає доньку Анною та ставиться до неї з великою батьківською ніжністю. Каренін виховує дівчинку та піклується про неї, хоча й не є їй рідним.
Княгиня Бетсі прибуває до Анни та пропонує їй зустрітися з Олексієм Вронським перед його від’їздом. Цю розмову підслуховує Каренін, але він задоволений, адже чує відмову своєї жінки. Вийшовши у коридор, Бетсі знову просить чоловіка дозволити Анні зустрітися з Вронським, проте він чемно відповідає їй, що Кареніна вже відповіла на цю пропозицію. Провівши гостю, чоловік повертається у кімнату Анни та бачить, що вона плакала. Почуття до Вронського залишилися у серці його дружини, і вона вражена тим, що Олексій через неї вистрелив у себе.
На вулиці Бетсі зустрічає Стіву Облонського і розповідає про те, що Каренін дуже тисне на Анну, тому та повинна придушувати у собі почуття. Вона говорить Степану Аркадійовичу, що єдиний вихід — розлучення, і він повинен пояснити це Кареніним.
У розмові з Анною Стіва бачить, що та не вірить у можливість розлучення, тому йде до Кареніна. Облонський радить чоловіку подумати про розлучення та тверезо оцінити всі варіанти розвитку подій.
Після довгого лікування Вронський прийшов до тями та отримав призначення у Ташкенті. Анна відмовилася від побачення з ним, але вже на наступний день чоловік отримав лист про те, що Каренін бажає розлучення. Олексій Вронський в ту ж мить побіг до Анни і отримав від неї взаємність. Але Кареніна сказала, що не буде приймати великодушного вчинку зі сторони свого чоловіка і відмовиться від розлучення.
Через місяць Вронський та Анна виїхали за Кордон, а Каренін залишився зі своїм сином.
Очень краткий пересказ
События происходят в семье у Облонских. В усадьбе происходит ссора, владельца имения Степана навещает сестра, которая приезжает из-за конфликта. Хозяин дома изменяет супруге Долли со служанкой. Стиви встречается со старинным другом Левиным. Он приезжает, чтобы попросить выйти за него замуж Кити, родственницу Стивы. Но тот утверждает, что у нее уже находится молодой человек. Вронский на пироне познакомился с Анной. Тут же испытывает к ней чувства, однако после смерти сторожа под локомотивом Каренина видит в этом знакомстве неблагоприятный знак. После прибытия в усадьбу брата, Каренина пытается уговорить Долли попросить за Стиву, так отношения со временем налаживаются. Каренина отправляется на бал, на котором находятся Кити и граф, который целый вечер оказывает Анне внимание, это для Кити было потрясением. Через пару дней Каренина уезжает домой в столицу, граф едет за ней. Левин после неудачного предложения Кити погружается в сельскую работу. Каренина, приехав в Питер, переживает. Постоянно думает о графе и сыне. Главная героиня испытывает чувства к графу Вронскому. У друзей эта ситуация вызывает сильное недовольство. Невзирая на попытки Алексея, официального супруга Карениной, остановить ее, она все-таки живет с графом. Когда у них на свет появляется дочь, Каренина покидает своего сына, законного супруга, и уезжает с графом за рубеж. Каренина обращает внимание, что спутник не может отыскать себе место, находится постоянно рассеянным, однако взаимные чувства между ними не пропадают. Левин продолжает деревенскую жизнь, однако чувства к Кити не пропали. Во время обеда у Облонских он случайно встречается с ней, просит выйти за него замуж, и получает согласие. Когда они обвенчались, то заново переезжают в деревню. Анна едет назад в Питер. В то время у нее не осталось друзей, все от нее отворачиваются. Главная героиня решила в тайне встретиться с сыном. Брачный союз Левина и Кити на гране развода. Но после кончины брата, он пересматривает отношения. Когда он узнал, что супруга беременная, Левин еще сильней проявляет к ней любовь. Вронский с Анной перебираются в северную столицу. Их взаимоотношения напряжены. Явно видно, что у главной героини что-то поменялось. Анна начинает обвинять графа во всех страданиях. Не выдерживая, он решается повидать мать, Каренина отправляется за своим возлюбленным. Находясь на вокзале, Анна вспомнила несчастный случай со сторожем, подумала, что это знак и кидается под поезд. Граф уходит на войну, оставив Алексею дочку.
ЧАСТИНА ПЕРША
Наприкінці зими 1873 року в дім Облонських має приїхати сестра голови сім’ї Степана Аркадійовича (Стіви) Анна. Жінка має примирити чоловіка з його дружиною Дар’єю Олександрівною (Доллі), яка не може вибачити Стіву після його зради.
Зранку Степан Облонський вирушає на роботу, де працює керівником установи. В цей день до нього завітав його давній товариш Костянтин Дмитрович Левін, який вже давно живе в селі, а зараз завітав у місто, щоб зробити пропозицію молодшій доньці князя Щербацького — Кіті.
Левін зустрічає свою кохану на ковзанці, де катається разом з дівчиною та її матір’ю. Він приймає пропозицію завітати на вечерю до Щербацьких разом зі Стівою. Пізніше, обговорюючи цю зустріч зі Степаном, Костянтин дізнається, що на руку Кіті претендує також Олексій Вронський.
Щоб не запізнитися, Левін приїжджає на вечерю завчасно і робить пропозицію Кіті. Та розчулена, але відмовляє йому, згадавши про мрію про майбутнє з Вронським. Мати доньки схвалює її вибір, а от батька злить така поведінка жінок. Левіну доводиться залишитися на вечерю, де він і бачить свого суперника. Насправді Вронський не мріє про сімейне життя, тому й не планує одружуватися з Кіті, проте ніхто цього не помічає.
Наступного дня Вронський зустрічає на вокзалі свою мати, яка їде в одному купе з Анною Кареніною. Чоловік захоплений поведінкою своєї нової знайомої, тому намагається вразити її, пожертвувавши сім’ї працівника вокзалу, що загинув у нещасному випадку, двісті рублів.
У домі Облонських всі були раді приїзду Анни. Вона, як могла, примирила подружжя, тому про розлучення вже мова не йшла. Кареніна знайомиться з Кіті, дівчина розповідає Анні про майбутній бал. В будинок на кілька хвилин заходить Олексій Вронський, який майже зразу йде, збентеживши всіх.
Прибувши на бал, Кіті бачить, яку увагу до себе привернула Анна. Та більше її бентежить те, що Вронський не звертає на неї увагу, майже на всі танці запрошуючи Кареніну. Кіті розчарована та навіть трохи розлючена, адже бачить, як сяють очі цих двох, коли вони разом.
Наступного дня Анна вирішує повернутися в Петербург. Вона говорить з Доллі та пояснює це тим, що не хоче бути причиною страждань Кіті. У поїзді жінка все обдумує та розуміє, що між нею та Вронським не може бути ніяких стосунків. На зупинці Кареніна виходить на засніжену станцію, щоб подихати повітрям. Там вона зустрічає Олексія Вронського, який палко розповідає їй про те, що завжди хоче бути там, де вона.
Повернувшись додому, на вокзалі жінка бачить свого чоловіка, але дивиться на нього зовсім іншим поглядом. Вона розуміє, що не кохає його. Навіть син Кареніної Серьожка здається їй не таким, яким був раніше. Але з часом вона повертається до звичного життя.
Вронський намагається відвідувати всі прийоми, на яких буває Анна.
Краткое содержание по главам
Описание и краткое содержание Анны Карениной книги по частям позволит ученикам не читать полностью произведение, и при этом изучить содержание и сюжет романа, написать изложение либо сделать краткий пересказ повести.
Часть 1
Анна отправляется в усадьбу к брату, который был неверен супруге, она пытается наладить взаимоотношения мужа и жены. Супруга зовут Степан, брату исполнилось 36 лет, однако его кличут Стива. Жена Облонского, которую зовут Долли, переживает из-за измен Стивы. Она его младше по возрасту, при этом уже смогла родить 7 детей, 2 из них умирают, еще так и не родившись, так Долли быстро потеряла внешнюю красоту. Весь конфликт в поместье случается, так как Стива заводит любовные отношения с юной служанкой. Одновременно с этим в столицу возвращается друг Степана, Левин. Он решил попросить Кити выйти за него, однако он уверен, что непременно получит отказ. Левин Кити симпатичен, но больше чувств она испытывает к Вронскому, считая, что он тоже в нее влюблен. В вагоне с Карениной едет мама Вронского. Случайно Анна и Вронский столкнулись на пироне, и они сразу начинают испытывать чувства. Однако произошел неприятный случай: сторож погибает под колесами локомотива, Каренина уверена, что это нехороший знак. В имении у Стивы Анна помогает наладить отношения Долли и Степана. Когда приезжает Кити, они с главной героиней начинают дружбу. Кити пригласила ее на званый бал, на котором также присутствует граф. Она ожидает признания в любви от него, но впоследствии происходит разочарование. Целый вечер граф не отступает от Карениной ни на секунду. После того, как бал окончился, Анна говорит, что едет назад в Питер. Алексей Каренин работает на важном посту советника. Он старше своей молодой супруги, они никогда между собой не испытывали особо высоких чувств. С сыном семья Карениных приходит на пирон, чтобы встретить Анну. Она сразу видит Вронского, приехавшего за ней, однако увидев Каренину и ее семью, он утрачивает любые надежды на дальнейшие взаимоотношения. Но все же из Петербурга не уезжает. Левин решил заняться сельским хозяйством, в тоже время Кити начинает болеть.
Часть 2
У Кити есть возможное развитие туберкулеза. Женщина решилась поехать на отдых, пробуя позабыть Вронского. В селе Левин находит брата, все время пьющего. Левин ощущает жалость, хочет позаботиться о нем. Родственница графа Вронского, Бетси, начинает организовывать ему и Карениной частые встречи, поэтому Анна быстро испытывает глубокие чувства к нему. Вронский получает высокий статус в обществе, но ему безразлично, он не перестает думать о Карениной. Ее супруг пробует Анну переубедить, но это совершенно бесполезно. Стива навещает Левина и говорит о сложном духовном положении Кити, из-за неразделенных чувств и возможном заболевании. В Питере отношения Вронского и Каренины стали самой обсуждаемой темой. Все смогли услышать об этом, когда Анна сказала о своих чувствах на публике после того, как граф свалился с лошади на скачках. Ее официальный супруг сделал вид, что ничего не происходит, это вызвало гнев у Анны. Она беременеет от графа и не может развестись, из-за поведения своего супруга.
Часть 3
Чтобы позабыть Кити, Левин продолжает деревенскую жизнь. Постоянно он занимается различной работой. В гости к нему приезжает брат, чтоб посмотреть на проделанные успехи. Левин все время работает, поскольку это позволяет ему выкинуть из головы постоянные мысли о предстоящей кончине брата, заболевшего туберкулезом. По соседству в деревне Ергушево, принадлежащее Степану, появляется Долли. Она себя чувствует крайне неважно, однако за ней ухаживает Левин. За что та пообещала попытаться замолвить еще раз о нем Кити. Супруг Карениной отправляет ей сообщение, где оскверняет ее проступок и указывает на то, что их личные отношения не продлятся продолжительное время. Алексей посоветовал жене быть аккуратней, из-за ее сына Сережи. Каренину оскорбляют эти слова, однако она не может уйти из семьи из-за осуждения общества. После беременности Анны Вронский решил наладить собственное материальное положение. Свияжский, который является предводителем уезда, пытается посватать свою дочку за Левина. Он рассказывает о большом хозяйстве, но при этом не подозревает о прибытии Кити в поместье.
Часть 4
Роды у Анны проходят сложно, в результате рождается дочка. Каренина, бредя, пытается попросить прощения у супруга, он из жалости ее простил. Бросив графа, семья Анны Карениной отправляется в столицу. Из-за этого Вронский пытается покончить с собой, но его вовремя спасли. Через время у Анны опять проявляются чувства к графу, и она с дочкой отправляется к Вронскому за границу. Ливни начинает писать книги. Он уже практически убежден, что его любовь к Кити пропала, однако увидев ее заболевшую и слабую, все чувства возобновляются. Он попросил ее выйти за него и получил согласие. У Карениной и графа в Италии возникают сложности. Анна начинает мучиться, поскольку позволила себе утратить честь. Каренин подает на развод, не разрешая навещать сына. Граф не может определиться в жизни, он пробует заниматься художеством. Взаимоотношения сильно напрягаются.
Часть 5
Муж Анны пытается начать жизнь с нового листа, однако ему отказывают в повышении на работе. Его подруга Лидия помогает ему по хозяйству и ухаживает за сыном. Каренина написала письмо Лидии, где попросила о встрече с сыном. Однако в ответ получила оскорбительный лист. Анна осознает, что все знакомые уже отвернулись. Когда-то даже в театре зрители стали выходить из зала, поскольку не хотели находиться рядом с Карениной. Во всем произошедшем Анна винит Вронского в несчастьях. После помолвки Кити и Левина, их взаимоотношения начали складываться сложно. К Левину приходят новости, что брат скоро умрет. Отправившись к нему, Кити начинает ухаживать за Сергеем. Левин видит это, он решил поменять отношение к жене. Затем, когда он получает новость, что Кити забеременела, он еще больше начал за ней ухаживать.
Часть 6
Долли отправляется в гости к Вронскому и Карениной. Хотя Анна выглядит хорошо, в ее поведении чувствуется фальшь. Она занята только своей красотой и способом удержать избранника. Когда граф уезжает на собрание, Каренина отправляет неправдивую новость о том, что дочь заболела и ожидает, как отреагирует супруг. Вернувшись домой, увидав обман, граф приходит в ярость. Из-за постоянных истерик Анна начинает колоть себе морфий. При этом ее официальный муж передумал разводиться с Анной из-за религиозных убеждений. Брат Левина стал начал оказывать знаки внимания подружке Кити, однако чувства не были взаимными. Находившийся в усадьбе Левина Степан, начал ухаживать за Кити, это привело к ругани.
Часть 7
Семейство Левина отправляется в столицу, поскольку роды в этом месте можно провести проще. Супруг не свыкается с элитным обществом, чувствуя дискомфорт. Отправившись в гости к Анне и графу, Кити и Левин видят, что Анна стала выглядеть намного лучше. Кити такие изменения злят. В тоже время у Кити происходят схватки. Роды сложные, но она смогла это сделать. Личные отношения Анны и графа сильно осложняются, им сложно находиться друг с другом. Из-за резких изменений и нервотрепки Анны Вронский решает проведать свою маму, Анна последовала следом. Вспомнив смерть сторожа под колесами паровоза, она решила сделать тоже самое и кинулась под локомотив.
Часть 8
Когда Анна умирает, граф не справляется с потерей и решает пойти на войну в Сербию, передав дочку на попечительство Каренина. Левин отдает часть поместья Облонским, поскольку ухудшилось материальное состояние. Левин начинает переживать кризис, из-за этого постоянно думает о смысле жизни.
Главная идея романа Основной идеей романа является «семейная мысль». На примерах судеб главных персонажей писатель описывает примеры счастливой и несчастливой жизни в брачном союзе. Проблематика повести – вопросы о семейной жизни, любви и институте брака, которые рассматриваются в связи с разнообразными сторонами того времени, вместо нравственных и политических основ крепостничества приходит буржуазный строй. Толстой был убежден, что именно в семейных отношениях нужно искать источник нравственных и социальных проблем. Семья, по мнению автора – точный барометр, который отображает изменения в общественной морали, вызванные обновлением всего пореформенного жизненного уклада. Книга Толстого «Анна Каренина» актуальна для всех поколений, ведь в ней рассказывается о самом важном, что волнует всегда – семья, любовь, дом, как основа каждого человека.
Короткий переказ — АННА КАРЕНІНА — ЛЕВ ТОЛСТОЙ — 10 КЛАС
Частина перша
«Усі щасливі родини схожі одна на одну, кожна нещаслива родина нещасна по-своєму. Усе перемішалося в домі Облонських». Доллі, народивши своєму чоловікові, Степану Аркадійовичу Облонському, шістьох дітей, присвятила себе родині, чоловікові, але справжнього щастя в неї немає, бо чоловік зраджує її і, головне, не бачить у цьому нічого поганого, оскільки «легкий флірт» був давно в моді. Степан Аркадійович уважає, що дружина повинна сприймати його поведінку спокійно. Він по-своєму любить Доллі та дітей, але не розуміє, що справжнє щастя не може будуватися на брехні й лицемірстві, навіть якщо це стало загальновизнаним правилом. Доллі збирається розірвати шлюб, забрати дітей та поїхати до батьків. Навіть звістка про приїзд Анни Кареніної — сестри Степана Арка- дійовича — не може помирити подружжя.
Степан Аркадійович (Стіва) зустрічає на роботі свого старого приятеля, Костянтина Левіна, який приїхав, щоб зробити пропозицію молодшій сестрі Доллі, Кіті.
У Москві Левін зупинився в свого брата, Сергія Івановича Кознишева. У них ще був третій брат, Микола, який відійшов від родини, став пиячити й промотав усі гроші. Левін ставиться до Кіті, як до особливої дівчини, тому йому нелегко зважитися. Але Облонсь- кий підбадьорює приятеля.
Кіті — вісімнадцятирічна дівчина. Батькам подобається Левін і вони не проти віддати за нього дочку. Але до неї починає залицятися молодий граф Вронський — «взірець золотої петербурзької молоді» . Майже одразу симпатія матері перекинулася на його бік. Коли Левін нарешті наважується на розмову з Кіті, дівчина відмовляє йому. Та, не зважаючи на ніжні почуття Вронського до Кіті, одружуватися він не збирається.
На вокзалі водночас опиняються Вронський, який зустрічає матір, та Облонський, який очікує приїзду сестри. Обидві жінки їхали в одному вагоні.
З першого погляду Вронського вражає краса Анни. «Блискучі, темні від густих вій, сірі очі ласкаво, уважно зупинилися на його обличчі, ніби вона пронизувала його, і тієї ж миті перекинулися на натовп, ніби шукаючи когось. У цьому короткому погляді Вронський встиг помітити стриману жвавість, яка грала в її обличчі та пурхала між блискучими очима й ледве помітною усмішкою, що кривила її рум’яні губи. Ніби щось так переповнювало її сутність, що мимоволі виражалося то в блиску погляду, то в усмішці».
Раптом п’яний залізничний сторож падає під потяг. Анна пропонує допомогти вдові, і Вронський дає двісті рублів.
Стіва звертається до сестри з проханням примирити його з дружиною. Анна вмовляє Доллі не залишати чоловіка, але та не погоджується. До того ж, їхати жінці нікуди: виявляється, що матері вона не потрібна, а інших друзів або доходу вона не має.
До Облонських приїжджає Кіті. їй дуже подобається Анна, її вміння триматися, легкість рухів, поетичне ставлення до життя. Коли Вронський, що вирішив заїхати до Облонських, бачить у них Анну, то відмовляється заходити. Це видається дивним.
Відбувається бал. Там Кіті бачить Анну: жінка вдягнена у чорну спідницю, що підкреслює її фігуру. Вронський танцює з дівчиною,
але та помічає його підвищену увагу до Анни. Наприкінці балу Анна заявляє, що наступного дня збирається додому — у Петербург. Вронський відправляється за нею. Вони зустрічаються у поїзді.
Коли потяг прибуває у Петербург, Анна помічає на пероні чоловіка. Він набагато старший за дружину і підсвідомо неприємний Анні. Каренін займає високу посаду у міністерстві, кожен його день розписаний до хвилини, а у вільний час знайомиться з новинами літератури. Мистецтво не цікавить Кареніна. Це все не узгоджується з темпераментною й поетичною натурою Анни.
У Кареніних підростає восьмирічний син, Сергій, який дуже любить матір і трохи побоюється батька.
Анна — світська дама, завдяки своєму чоловікові посідає високе місце у суспільстві. Вона живе, як усі з її кола, звичним світським життям, але водночас Анна — жінка незвичайна, вона відрізняється від інших моральною чистотою, невмінням пристосовуватися до обставин, лицемірити. Вона завжди відчуває фальшивість навколишніх відносин, і це відчуття посилюється після зустрічі з Вронським.
Вронський, опинившись у Москві, вирішує вести світське життя й відвідувати ті місця, куди можуть завітати Кареніни.
Частина друга
Зима. Лікарський консиліум у домі Щербацьких. У Кіті підозрюють початкову ступінь туберкульозу. Причиною хвороби вважають нервовий зрив. Не для кого не є таємницею, що Вронський обманув сподівання дівчини. Лікарі радять Кіті змінити місце перебування й поїхати за кордон.
У цей час Вронський та Анна часто зустрічаються в домі Бетсі Тверської — двоюрідної сестри Вронського. Майже всі, за винятком Кареніна, здогадуються про симпатію, що виникла між чоловіком і жінкою.
Кохання викликало в душі Анни приховані сили й поривання до вільного, справжнього життя. Однак можливість щастя з коханим була лише примарою. Анна побачила, що світське суспільство закриває очі на приховану зраду, але ніколи не пробачить нікому щирої відкритої любові. Тому Анна вимагає, щоб Вронський повернувся до Москви і вибачився перед Кіті. Друзі сім’ї починають натякати Олексію Олександровичу, що його дружина зраджує йому. Але на питання чоловіка Анна усе заперечує і робить вигляд, що не розуміє, що так розсердило чоловіка. Та сумління все-таки мучить Анну. їй сняться нав’язливі сни про те, що вона має двох чоловіків.
Левін відданий рідній землі, селянам, праці. Він гостро відчуває лицемірство, порожнє існування світських кіл і прагне знайти шляхи гармонізації життя — і особистого, і суспільного. Він стає дуже розумним господарем. До нього приїжджає Стіва. Друзі разом вирушають на полювання, і Левін дізнається про хворобу Кіті. При цьому Облонський звинувачує приятеля в тому, що він не виявив наполегливості і не боровся за своє кохання.
Поведінка Вронського й Анни викликає чутки у Петербурзькому суспільстві. Мати Вронського не задоволена стосунками сина, бо вони заважають його кар’єрі.
Вронський вимагає, щоб Анна залишила сина та чоловіка і переїхала до нього. Він щиро кохає Анну і жертвує своєю військовою кар’єрою заради любові. Всупереч світським законам Вронський розглядає свій зв’язок з Анною як шлюб, справжній і самовідданий. Він прагне створити сім’ю, мати дітей, однак на заваді щастю постають моральні та суспільні причини. Анна має інші уявлення про їхні стосунки, і стіна нерозуміння між ними дедалі міцнішає. Анна каже, що чоловік ніколи не дасть їй розлучення, а бути коханкою вона не хоче. Вона відчуває, що більше не може обманювати, між тим, не пориває стосунків з Вронським.
Волелюбна, духовно обдарована Анна — розумна і сильна жінка, проте в її почуттях є «дещо жорстоке, чуже, бісівське». Заради пристрасті вона забуває про свої материнські обов’язки, і Сергій, її син, стає серйозною перешкодою для стосунків з коханцем; вона не помічає страждань Кареніна, їй байдуже до почуттів чоловіка, який на її думку, живе умовностями, тобто також в брехні. Вона також не розуміє бажання Вронського мати спільних дітей, створити справжню сім’ю.
Символічного значення набуває сцена кінських перегонів, де панує атмосфера егоїстичного змагання, де кожний намагається вирватися вперед, відштовхнувши іншого. Такі перегони нагадують рух суспільства, яке, забуваючи про реальну людину і одвічні цінності, неминуче прямує до катастрофи. На цих перегонах кінь Вронського падає й сідок ламає хребет. Побачивши це, Анна виказує себе: схопившись, схвильовано наводить бінокль, побачивши трагедію, голосно ридає. Чоловік умовляє її їхати додому, і дорогою Анна усе розповідає Олексієві Олександровичу. Зопалу вона каже, що ненавидить чоловіка, але той вимагає зберігати зовнішні умовності.
Щербацькі вирушають у подорож. Вони знайомляться з мадам Шталь та Варенькою, її прийомною дочкою. Дівчина завжди зайнята чимось: допомагає комусь, залагоджує конфлікти. Невдовзі вони з Кіті стають подругами. Незабаром Кіті одужує і родина повертається до Москви.
Частина третя
Кознишев приїздить до Левіна у село відпочити. Він бачить, як брат просто спілкується з селянами, розуміється на господарстві, працює разом із робітниками. У розмовах про народ, про освіту брати не знаходять порозуміння.
Доллі виїжджає у Єргушево, що знаходиться біля маєтку Левіті Покровського. Левін допомагає жінці налагодити господарство та порозумітися з прислугою. Доллі повідомляє сусіду, що запросила до себе на літо Кіті. Левін розповідає про те, як робив дівчині пропозицію і як отримав відмову.
Олексій Олександрович Каренін — втілення петербурзької аристократії, «зла машина», як називає його Анна, однак водночас він виявляє і людські якості.
Драма Кареніна випливає не лише із подій сучасності, а й з минулого. Обіймаючи посаду губернатора, він одружився з дівчиною на двадцять років молодшою за себе, створив «обстановку щастя», яка стала доволі звичною. І раптом усвідомив, що усталений лад *нелогічно» й несподівано зламався. Він нагадує людину, яка спокійно пройшла мостом і раптом побачила, що «цей міст розібрали і там пучина»: пучина ця була — саме життя, міст — те штучне життя, яким жив він сам.
Дізнавшись про зраду Анни він перевіряє свої почуття церковними та суспільними нормами. Каренін приховує від усіх і навіть під самого себе глибину свого горя, поринає у державні справи, канцелярську діяльність, але ніщо не може врятувати його від душевного неспокою. Він дуже глибоко страждає, але врешті-решт вирішує не псувати собі репутацію і не влаштовувати дуелі чи судовий процес. Каренін заспокоює себе тим, що зрада дружини — це її справа, і він не перший обманутий чоловік. Спочатку він гадав, що їм з дружиною треба жити роздільно, але потім доходить висновку, що це лише сприятиме подальшій розпусті Анни. Він уважає, що згодом роман дружини скінчиться, і пише Анні листа, в якому пояснює. необхідність збереження родини — у першу чергу, заради сина. Спочатку жінка діє імпульсивно, вирішує забрати Сергія й поїхати, але згодом розуміє, що не зможе цього зробити. Вона звикла до забезпеченого життя. Однак і роль коханки їй вже ненависна. Анна гірко ридає, ставить собі питання, на які не знаходить відповіді.
Вронський вирішує урізати свої розтрати — у тому числі і на Анну. Ситуація ускладнюється тим, що Анна вагітна. Вона готова все покинути й за першим словом Вронського переїхати до нього. Вона зізнається чоловіку, що нічого не може змінити, але той знов закликає «пристойно завершити їхні стосунки».
Частина четверта
Вронський починає втрачати інтерес до Анни. Жінку все частіше мучать ревнощі. Холодність чоловіка завдає їй ще більших страждань. Для неї було б краще, якби Каренін убив її, але він продовжує ігнорувати дружину і зберігати спокій. Вона повторює обом чоловікам, що незабаром помре від пологів. Одного разу Вронський та Каренін зустрічаються біля дому Кареніних. Господар дому заявляє, що забирає сина і їде до Москви. Незабаром він від’їжджає.
У Москві Каренін часто буває у домі Доллі. Жінка намагається примирити його з дружиною, але марно. «Вибачити я не можу, і не хочу, і вважаю це справедливим. Я для цієї жінки зробив усе, а вона втоптала усе в бруд, який їй притаманний», — каже Каренін.
Кіті і Левін стають усе ближчими. Фактично дівчина погоджується вийти за нього заміж. Батьки також дають згоду. Починаються приготування до весілля.
Анна відправляє телеграму чоловікові, у якій каже про близьку кончину. Вона благає Кареніна приїхати. Він вирушає у дорогу. Вдома Олексій Олександрович застає Вронського зі сльозами на очах і розгублену прислугу. Він узнає, що Анна народила дівчинку, але сама вмирає. Анна марить, коли свідомість повертається до неї, вона благає чоловіка вибачити їй. Каренін каже Вронському, що вибачив Анну.
Вронський намагається застрелитися, але лише отримує поранення. Тоді він вирішує виїхати до Ташкента. Анна одужує, але впадає у депресію. Її ніщо не цікавить. Чоловік не робить нічого, щоб змінити становище. Облонський вмовляє Кареніна дати дружині розлучення. Врешті-решт той погоджується. Вронський змінює своє рішення і разом з Анною і дочкою їде до Італії. Сергій залишається з батьком.
Частина п’ята
Відбувається урочистий обряд вінчання Левіна й Кіті. Молодята від’їжджають до села. Спочатку вони намагаються пристосуватися один до одного, але потроху їхнє життя налагоджується. Вони повертаються до Москви і дізнаються, що Микола, брат Левіна, вмирає. Кіті допомагає чоловіку порозумітися з братом. Але сама вона почувається погано. Лікарі виявляють вагітність.
Анна не відчуває своєї провини перед чоловіком. Вона хоче бачити сина — і вони з Вронським повертаються до Петербурга. Але у місті наштовхуються на відчужене ставлення суспільства, яке не хоче прийняти їх. Олексій Олександрович також не може повернути колишнє ставлення до дружини. Адже у відповідь на своє прощення він отримав самотність, осміяння, сором та презирство з боку світського оточення.
Графиня Лідія Іванівна навідує Кареніна та бере на себе обов’язки по господарству. Вона вмовляє Олексія Олександровича повністю ізолювати Сергія від Анни. Лідія Іванівна повідомляє хлопчику, що його мати померла. Однак незабаром Анна пише графині листа, в її кому благає допомогти їй побачитися з сином. Лідія Іванівна відповідає відмовою і пише образливого для Анни листа.
Незважаючи на те, що Олексій Олександрович намагається займатися освітою та вихованням сина, він досі не може знайти до нього підхід. У день народження хлопчика Анна обманом проникає у дім Кареніна. Сергій дуже радий бачити матір і каже, що ніколи не вірив у її смерть. Вронський радить Анні не виходити з дому. Але жінці нудно і вона виходить у місто. Там її чекають образи. Повернувшись додому, вона у всьому звинувачує Вронського.
Частина шоста
Кіті і Варенька гостять в Покровському. Кознишев симпатизує дівчині і хоче зробити їй пропозицію, але не наважується. Невдовзі приїжджають Стіва з приятелем Веселовським, який починає залицятися до дівчини. Левін випроваджує Веселовського з дому. Анна з дочкою Анею живе у Воздвіженському. Туди відправляється Доллі. Жінка доволі байдуже ставиться до дочки. Вона з радістю повідомляє Доллі, що більше не зможе мати дітей. Анна піклується про свою зовнішність і не хоче бути вагітною, тобто виглядати хворою. До того ж вона розуміє, що Вронський втратить до неї інтерес, бо не зацікавлений бачити хвору жінку.
Анна цікавиться господарством, вивчає книги з архітектури, агрономії і часто допомагає Вронському. Але чоловік усе більше відчуває себе у сітях цієї жінки і бажає вирватися на волю. Анна все частіше допікає його сценами ревнощів. Коли він відсутній, жінка починає потроху приймати морфін. Вронський дізнається про це. Йому така поведінка жінки не подобається.
Частина сьома
Левіни приїжджають у Москву. Костянтин відвідує Анну з Вронським. Анна намагається справити гарне враження на Костянтина. Кіті звинувачує чоловіка у тому, що він закоханий в Анну. Левін обіцяє більше не бачитися з нею.
Кіті народжує сина. Справи Облонського йдуть погано. Він намагається через Кареніна домогтися підвищення, але марно.
Наближається фінал твору. Анну важко пізнати. Вона не розчиняється всім серцем у своїх почуттях: не дарує себе коханому чоловікові, а, навпаки, вимагає лише безперечного підкорення і служіння собі, хоча й не перестає любити Вронського. Така егоїстична поведінка дружини відштовхує Вронського від Анни. Жінка дедалі більше втрачає душевну рівновагу. Її вчинки протирічать одне одному. Вронський відчуває, що кохання вже немає. Анна вирішує покарати його. Потім пише йому безглузді листи. Вона їде до Доллі, щоб знайти у неї розраду, але зустрічає там Кіті…
Суперечності суспільного і внутрішнього життя вкрай виснажили жінку. Вона вирішує покінчити життя самогубством: «Так, дуже непокоїть мене, і на те дано розум, щоб позбутися; виходить, треба позбутись. Чому ж не погасити свічку, коли дивитися більше нема на що, коли гидко дивитися на все це? Але як? Навіщо цей кондуктор пробіг по жердинці, навіщо вони кричать, ці молоді люди в тому вагоні? Навіщо вони говорять, навіщо вони сміються? Все неправда, все брехня, все обман, все зло…» І раптом, згадавши про розчавлену людину у день першої зустрічі з Вронським, вона розуміє, що їй треба робити… «Туди! — казала вона собі, дивлячись у тінь вагона, — туди, на саму середину, і я покараю його і врятуюсь від усіх і від себе… І свічка, при якій вона читала сповнену тривог, обманів, горя і зла книгу, спалахнула яскравішим, ніж будь-коли, світлом, освітила їй все те, що раніше було в темряві, стала меркнути й назавжди погасла».
Частина восьма
Каренін забирає до себе маленьку Аню.
Кіті з Левіним дуже щасливі — у них росте син Митя. Левіни віддають частину маєтку Доллі — це допомагає виправити скрутне становище Облонських.
Вронський вирушає до Сербії.
Левін через довгі роздуми, гіркі розчарування й численні помилки нарешті відкриває для себе Бога. Він доходить висновку, що «безсумнівний прояв божества — це закони доброти… у визнанні яких я… поєднаний з іншими людьми в одну спілку віруючих, яке називають церквою… Життя моє тепер, усе моє життя, незалежно під усього, що може трапитися зі мною, кожна хвилина його — не тільки не беззмістовне, як було раніше, а має безсумнівний зміст добра, який я владен укласти в нього!»
На цій оптимістичній ноті завершується роман.
Коментар
У романі Л. М. Толстого «Анна Кареніна», який він писав протягом кількох років (1873-1877) відбилися погляди письменника на проблеми шлюбу, сімейних стосунків. Спочатку він хотів показати в ньому долю одруженої жінки із вищого світу, яка «загубила себе», але поступово рамки твору розширювалися і в остаточній редакції письменник висвітлив цілу епоху російського життя.
Із надзвичайною майстерністю і силою психологічної правди він змалював трагедію молодої жінки, яка прагнула досягти справжнього щастя і загинула під тягарем фальшивої і бездушної моралі світського суспільства.
У центрі твору — трагедія Анни Кареніної, жінки 60-70-х років XIX століття, яка намагається відстояти своє право на кохання та свободу. Героїня повна душевних сил, зовнішньо та внутрішньо приваблива, особливо її виразний жвавий погляд, світло її блискучих сірих очей, чудова посмішка на рум’яних губах. Зовнішність героїні, відтворена письменником, частково зображує зовнішність доньки О. С. Пушкіна — Марії Олександрівни, що підтверджують свідоцтва багатьох сучасників.
Приваблює героїня не тільки своєю зовнішньою красою, але й духовно багатою натурою, наповненим внутрішнім життям, душевністю, щирістю, безпосередністю вираження своїх почуттів, що привертало увагу людей, які спілкувалися з нею. У Анни — необмежені інтереси, схильність до англійських романів, до творчості, великі пізнання у мистецтві й архітектурі, жвавий відгук на суспільні питання життя, багатогранні таланти. В її душі виникає несподіване сильне почуття до молодого привабливого Вронського. Це кохання викликає в душі героїні приховані сили й поривання до вільного, справжнього життя, однак можливість щастя з коханим виявляється примарою. Світське суспільство може закрити очі на приховані стосунки, але не пробачить відкритих почуттів і вчинків, які були в натурі Анни. Як реаліст і тонкий психолог, Толстой пояснює причину трагічного кохання Кареніної і Вронського не тільки зовнішніми причинами— згубним впливом суспільства, а й суто внутрішніми чинниками, які приховані в душах героїв.
Толстой досяг великої майстерності у змалюванні людських характерів. Він показує характери у динаміці, в складному переплетенні вчинків і почуттів, уникаючи при цьому однозначних характеристик образів, даючи читачеві простір для аналізу і власних думок.
Твір відзначається поліфонією, у ньому зображено не тільки історію Анни Кареніної і Вронського, а й безліч інших сімейних і несімейних історій. Цілісності роману надає авторська думка про руйнування духовної єдності в світі, а також про добро (життя для інших) і зло (життя тільки для себе).
Велике значення мають у романі символи (залізниця — загальне зло, антигуманні сили; перегони — уособлення аморального, абсурдного життя тощо).
Особливої привабливості твору надають картини природи, у зображенні яких Толстой виявився справжній майстром. Зображення картин природи є також чудовим засобом характеристики героїв, і психологічним тлом подій, водночас вираженням думок про існування іншої, відмінної від суспільної, сфери — простоти, правди, природності, де кожне єство повертається до своєї суті.
